Як і не було оголошено, 17 липня, в так званому «Руськом центрі» в приміщенні обласної наукової бібліотеки на вулиці Ю. Савченка, 10, відбулася українофобська «наукова» конференція на тему «Розбудова у дикому степу видатною імператрицею Катериною ІІ Новоросії».
Проводив захід громадянин Росії, українофоб та провокатор Костянтин Затулін, відомий своїми антиукраїнськими висловлюваннями, за які неодноразово оголошувався небажаним гостем як у Криму, так і загалом в Україні.
  
Попри досить ємну делегацію - з Затуліним приїхав його заступник по інституту країн СНД Корнілов та кілька науковців, бажаючих зустрічатися з українського боку в Дніпропетровську знайшлося небагато. Як повідомлялося раніше, спочатку від зустрічі відмовився Олександ ВВілкул, перевівши стрілки на свою заступницю з гуманітарно-освітніх питань Марію Пустову, а в останній день і та вирішила не підставлятися і від зустрічі відмовилася. Тож за «українську владу» віддуватися довелося народному депутату Олегу Царьову - йому ж попереду вибори, тож кожна публічна зустріч може бути зарахована на користь.
Як повідомляв Дніпроград, для заходу ретельно відібрали присутніх, які мали всіляко підкреслювати «провідну роль» російської імператриці Катерини в появі міст, державності й взагалі цивілізації на теренах сучасної Дніпропетровщини. Автор просочився на захід як представник прогресивного козацтва, хоча в процесі «наукової дискусії» дізнався, що взагалі-то справжні козаки - то опора російського самодєржавія, а якщо хтось не поділяє таку точку зору - той ренегат і суперечить цивілізаційному вибору малоросів - «руському міру».
Виступи науковців зводилися до того , що яка чудова пора настала у диких степах Новоросії, коли туди ступила велика імператриця. Лестощі на її адресу були такими, що здавалося: де ступала її нога, там і життя наставало щасливе. Присутні попи (звісно, виключно московського патріархату) підтримували «науковців», та пропагували гасло головного свого лідера Кирила стосовно «єдиного й неподільного» руського міра, який вирішить всі проблеми східних слов'ян. Запорукою вирішення проблем, як виявилося, має стати очищення України від «єретичних і розкольницьких» церков.
Один із запрошених московських гостей, кандидат історичних наук, доводив , що на теренах Новоросії і сьогодні національно налаштованих немає, то просто вигадка і так було «завжди». У якості аргументу наводилися факти того, що місцеві мешканці не підтримували армію УНР, жодного спротиву радянській владі не чинили, а нащадки запорожців вступили до Махна, бо той не був націоналістом. Щодо Костя Блакитного, холодноярців і Павлоградського повстання доповідач був не освідомлений.
Втім, його гучно підтримав Олег Царьов, який сидів, як вірний слуга своєї цариці, біля світлин присвячених її Величності. Недарма, мабуть, прізвища Царьових давали тим, хто був у царів у прислужниках... Добре, що Олег Анатолійович не взявся хоч сипати своїми історичними знаннями, а лише підтримував інших доповідачів.
Присутній серед запрошених відомий у місті історик та етнограф Олег Репан, який єдиний виступив державною мовою, науково обґрунтував, що не все так гладко, як тут запроданці малюють, що для місцевого населення, козаків , та їх родин цариця нічого доброго не зробила, а навпаки - тисячі запорожців після руйнування Січі були змушені залишити Батьківщину. Єдиною реакцією на виступ науковця стала дискусія між московськими гостями «и кто позвал этого» - «да пусть - его никто все равно не понимает».
У кінці «наукової конференції» Затулін, який настільки блискуче провів заплановану операцію, що, здавалося, сам відчув себе Царицею, якій вклоняються присутні, що витяг з кишені й жбурнув на стіл 4 000 доларів США зі словами «на придбання макета пам'ятника Катерині ІІ, та встановлення його у музеї Яворницького».
На прощання московський гість запевнив присутніх, що в разі, якщо «якісь люди» вирішать у нашому місті встановити Катерині ІІ пам'ятник, то він готовий профінансувати і увесь проект в цілому - якщо його попросять... Тим самим натякаючи, що у Інституту країн СНД, фінансованого Кремлем грішми, отриманими за газ, вистачить і на бронзу, і на тих, хто має попросити.
Автор: Козак ВСЕБАЧУ
Джерело:http://dniprograd.org
|
|
|
|
