У народі 15 жовтня вшановували Кипріана і Устину. Їм молилися, аби захиститися від усілякої нечистої сили. Люди вірили, що саме цього дня варто очищатися від зла....Read more
Коли під’їжджати до Чигирина черкаським шляхом, відразу за густим сосновим бором відкриється панорама Замкової гори з пам’ятником Богдану Хмельницькому. Під горою — кілька білостінних, у стилі українського козацького бароко, споруд. Це історико-архітектурний комплекс «Резиденція Богдана Хмельницького», що входить до Національного історико-культурного заповідника «Чигирин»....Read more
У народі 12 жовтня вшановували Феофана і Кирияка і говорили, що з цього часу дні вже стають похмурими з вологими і холодними туманами. Від зірок цієї ночі чекали доброго світла, тому намагалися побачити їх відразу після 12-ї години ночі. ...Read more
У дохристиянські часи наші пращури поділяли рік на три частини: весну, літо і зиму. У цей період, який уже вважався зимою, давні українці молилися Триглаву, або Трояну, — триєдиному божеству, який, на думку вчених, символізував єдність трьох Богів: Ярила, Купайла і Дажбога. Ці Боги діяли у різні пори року, однак ніби символізували єдність дій. Ярило пробуджував Природу, Купайло досягає апогею влітку, а Дажбог дарує врожай восени....Read more
У народі 9 жовтня вшановували Івана Богослова. У народі говорили, що Іван Богослов благословляє землю, що готується до зими. У цей час в Україні здебільшого вже закінчувалися польові роботи. Залишилося прислів’я: «Хто не посіяв до Богослова – не варт доброго слова». Окрім цього підмічали, якщо на Богослова дощ зі снігом – у січні тричі йтиме дощ; сонячно і тепло – червень буде дощовий і холодний....Read more
У народі 7 жовтня вшановували Феклу. Їй молилися, аби свята вберегла хліб від пожежі, який з цього дня починали молотити на токах. Вважалося, що день Фекли є останнім для збору царя грибів – боровика. Також підмічали, що з Фекли ночі ставали темнішими, а день вже зменшувався «кінськими кроками»....Read more
Жовтневі вечорниці та досвітки колись вже розпочинали, так би мовити, гадальний сезон. Зазвичай, перед колективною вечерею, якою закінчувалися ці зібрання, дівчата, наповнивши стравою першу ложку, вибігали на вулицю послухати пса. З якого боку він гавкав, туди дівчина через плече викидала їжу, потім поверталася і брала з землі будь-який предмет, який перший потрапляв під руку. Якщо це був папірець – чоловік мав бути писарем, тріска чи паличка – столяром, сіно – косарем, а грудка землі – хліборобом....Read more
Восени – у період храмових свят — наші предки починали готувати священні напої. Їх приносили у жертву богам, ними користувалися під час ворожіння на майбутній врожайний рік і, що найголовніше, вважалося, що, лише скуштувавши такого напою, людина отримувала незвичайну силу і могутність богів....Read more
