І скрипка, і флейта грає, Сурма іскристо б'є, Весільної починає Дівча – кохання моє. ( Переклад Андрія Малишка з Г. Гейне)
От і прийшла Третя Пречиста, або ж Покрова, що не лише землю снігом вкриває, але й «піднімає бабу на ноги», щоб погуляти на весіллях. У народі з 14 жовтня починали справляти весілля, що тривали до початку пилипівського посту – 27 листопада. Оскільки це була наймасовіша пора шлюбування, залишилося прислів'я: «Прийшла Пречиста – принесла старостів нечиста, а як прийде Покрова – зареве дівка, як корова». Неодружені ж дівчата цього дня йшли до церкви і просили аби «Свята Покрівонька покрила голівоньку чи хусткою, чи ганчіркою аби не була дівкою». Та святій Покрові молилися не лише дівчата. Пресвята Богородиця була покровителькою запорозького козацтва та й всієї України. Що ж до побуту, то на Покрову вирізали чотири дернини, клали їх на горищі по всіх кутках, травою донизу «аби взимку у хаті було сухо». З Покровою також пов’язано чимало метеорологічних спостережень. Зокрема, яка Погода на Покрову, такою буде і зима.
За церковним календарем 14 жовтня відзначається двонадесяте свято Покрови Пресвятої Богородиці. Відзначення свята Покрови має дуже глибоку історію в Україні. Хоча воно було запроваджене ще з часів хрещення Русі. Особливе шанування Покрови Богородиці починається з 12 століття, при князі Андрії Боголюбському, який і збудував першу на Русі Покровську церкву. Покрова Пресвятої Богородиці була одним з найголовніших свят запорозьких козаків, котрі будували багато однойменних храмів та особливо шанували ікони Покрови.
14 жовтня народились: 1940 — Лесь Сердюк, український актор. Знявся в понад 90 фільмах («Загибель ескадри», «Як гартувалася сталь», «Батальйони просять вогню», «Гетьманські клейноди», «Мамай», «Тарас Бульба»). 1943 — Раїса Кириченко (Корж), українська співачка (мецо-сопрано), народна артистка УРСР. Лауреат державної премії України ім. Т. Г. Шевченка. Кращі пісні: «Чураївна», «Козачка», «Стремено», «Жіноча доля», «Мамина вишня».
Події 14 жовтня: 1770 — заснування Олександрівської фортеці (з 1806 р. — м. Олександрівськ, з 1921 р. — м. Запоріжжя). 1905 – засновано Міжнародну федерацію аеронавтики. 1943 – Запоріжжя визволили від німецько–фашистських загарбників. 1947 – уперше літак перевищив швидкість звуку.
Цього дня святкують: День українського козацтва
Чи знаєте ви, що: Перший варіант найпопулярнішого за межами нашої країни літературного твору, написаного українською мовою, було створено 381 рік тому. І це не «Енеїда» Котляревського. Задовго до того, як “Енеїда” остаточно витіснила з української літератури старослов’янську мову, без неї обходилися й запорозькі писарі, коли писали «Листа турецькому султану». Щоправда українські, польські та російські історики стверджують, що у султанських архівах вони не знайшли жодної згадки про листи від козаків. А там досить педантично вели облік всієї дипломатичної пошти. До того ж, листи запорожців, що їх отримали правителі інших держав, засвідчили, що навіть у гніві козаки уникали в дипломатичному листуванні таких епітетів, як “кат”, “свиня” та “собака”. Однак це лише підтверджує те, що такі слова козаки дозволяли собі у популярних тоді пародіях на документи. А найпопулярнішим твором української літератури за межами нашої країни його можна визнати хоча б тому, що вперше “Лист запорожців...” надрукували 1683 р. у Відні (німецькою мовою), щоб додати натхнення оборонцям австрійської столиці від кількасоттисячного турецького війська. Пізніше він вийшов 1841-го польською (в часописі “Львов’янин”). Віршований переклад “Листа...” французькою виконав сам Гійом Аполлінер, англійською — канадка Флорін Лайвсей, а російською з нього “списували” 1637 р. власний лист туркам донські козаки й 1774-го — ультиматум оренбурзькому губернатору — Омелян Пугачов. Наразі ніхто ще не здогадався занести “Лист...” до Книги рекордів Гіннесса. Адже Ілля Рєпін присвятив картині “Запорожці пишуть листа турецькому султану” 15 років свого життя! «Рідна країна»
