щодо відповідності Конституції України (конституційності)
Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року ? 2755-VI.
Відповідно до статей 147, 150, 152 Конституції України звертаємося до Конституційного Суду України з конституційним поданням про визнання неконституційним Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року ? 2755-VI (Голос України ? 229-230, 4 грудня 2010 року).
Підставою для визнання Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року ? 2755-VI (далі Кодекс ? 2755-VI) неконституційним повністю є порушення встановленої Конституцією України процедури його прийняття.
Кодекс ? 2755-VI набирає (набрав ?) чинності з 1 січня 2011 року, крім:
підпункту 20.1.15.2 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу, який набирає чинності з 1 січня 2015 року;
статті 39 цього Кодексу, яка набирає чинності з 1 січня 2013 року;
абзацу третього пункту 46.2 статті 46, який набирає чинності з 1 січня 2012 року;
розділу ІІІ цього Кодексу, який набирає чинності з 1 квітня 2011 року;
підпункту 164.2.8 пункту 164.2 статті 164 цього Кодексу в частині включення до загального місячного (річного) оподаткованого доходу у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, вклад (депозитний) до небанківських фінансових установ згідно із законом або на депозитний (ощадний) сертифікат та абзаців другого ? четвертого пункту 167.2 статті 167 цього Кодексу у частині оподаткування процентів, які набирають чинності з 1 січня 2015 року;
підпункту 166.3.4 пункту 166.3 статті 166 цього Кодексу, який набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинності закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування;
підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 цього Кодексу, який набирає чинності з 1 січня 2015 року. До 31 грудня 2014 року для цілей застосування цього підпункту податкова соціальна пільга надається в розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, – для будь-якого платника податку;
статті 265 цього Кодексу, яка набирає чинності з 1 січня 2012 року;
пункту 276.5 статті 276 цього Кодексу, який набирає чинності з 1 січня 2015 року.
За частиною першою статті 150 Конституції України до повноважень Конституційного Суду України належить, зокрема, вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) законів та інших правових актів Верховної Ради України.
Відповідно до частини першої статті 152 Конституції України, закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, прийняття або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність на підставі частини другої цієї статті.
Правове обґрунтування тверджень щодо неконституційності Кодексу ? 2755-VI полягає у наступному:
Згідно частин другої, третьої статті 84 Конституції України, ?рішення Верховної Ради України приймаються виключно на її пленарних засіданнях шляхом голосування.
Голосування на засіданнях Верховної Ради України здійснюється народним депутатом України особисто.?
У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення частин другої і третьої статті 84 та частин другої і четвертої статті 94 Конституції України від 7 липня 1998 року N 11-рп/98 (справа ? 1-19/98) зазначено, що ?положення частини третьої статті 84 Конституції України щодо здійснення народним депутатом України голосування на засіданнях Верховної Ради України означає його безпосереднє волевиявлення незалежно від способу голосування, тобто народний депутат України не має права голосувати за інших народних депутатів України на засіданнях Верховної Ради України.
Порушення встановленої Конституцією України процедури ухвалення законів та інших правових актів Верховною Радою України є підставою для визнання їх неконституційними (частина перша статті 152 Конституції України).?
У стенограмі 35-го (вечірнього) засідання Верховної Ради України 2 грудня 2010 року (http://www.rada.gov.ua/zakon/new/STENOGR/02121007_35.htm) зазначено, що за пропозицію Голови Верховної Ради України розглянути шляхом голосування одразу врахування всіх поправок Президента до Податкового кодексу України о 16:41:57 проголосувало 258 народних депутатів України, за прийняття Податкового кодексу України в новій редакції з урахуванням пропозицій Президента України о 16:42:27 проголосувало 268 народних депутатів України.
Проте, як вбачається з відеозапису, наданого Дирекцією телерадіопрограм Верховної Ради України (телеканал Рада), під час обох зазначених голосувань у сесійній залі не знаходилась вказана кількість народних депутатів України. Присутні у залі народні депутати (у кількості приблизно 100 осіб) масово голосували картками інших депутатів, що грубо суперечить наведеним вище вимогам статті 84 Конституції України та рішенню Конституційного Суду України від 7 липня 1998 року N 11-рп/98.
Виходячи з викладеного вище та керуючись статтями 150, 152 Конституції України, просимо визнати Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року ? 2755-VI неконституційним повністю через порушення встановленої Конституцією України процедури його прийняття.
За дорученням суб’єкта права на конституційне подання для участі у конституційному провадженні уповноважуються:
