У випадку України, мова – це зброя. У випадку російської як другої державної в Україні – це Троянський Кінь, який загрожує незалежності країни... Янукович нагло здає Україну. Згадайте Осетію та Абхазію, сценарій може повторитися з окремими шматками України". Валерія Новодворська, коментар для "Радио Вера", Ванкувер, 7 червня 2012 Історія повна прикладів того, як культурна експансія перетворюється у політичну. Прийняття російської мови як другої державної – це крок до знищення української незалежності, до дезінтеграції України за мовною ознакою.
Риторика і дії Путіна стосовно криптонацистського терміну "співвітчизники" прямо співпадає з політикою експансії Третього рейху на території, населеній"фольксдойчами". На черзі – практика.
Сценарій окупації
"Volksdeutsche" – це люди, чия мова і культура має німецьке коріння, проте котрі не мають німецького громадянства" Меморандум Рейхсканцелярії, 1938 рік
Ostsiedlung (поселення на сході) – так називається середньовічна німецька колонізація Центральної Європи, від Словаччини до Трансільванії і Естонії.
Спільнота німців складала 23% населення Чехословаччини, і становила домінуючу більшість у Судетських горах на заході і півночі країни.
Її історія починається у 13 столітті. З кінця 17 століття до 1860-тих років Прага розмовляла німецькою, і тільки чеське національне пробудження середини 19 століття запобігло повній асиміляції чехів.
Після першої світової війни німці Чехословаччини безуспішно вимагали приєднання до Німеччини або Австрії – та чехи на підставі історичної належності цих земель та міжнародних угод ліквідували сепаратистські групи.
У 1933 році Конрад Генляйн створив Судето-німецьку партію, котра стала "п’ятою колоною" нацистів. На виборах 1935 року вони здобули 15,2% голосів з 63,7% всіх голосів в Судетах. В листопаді 1937 року Гітлер заявив: "Я вимагаю, щоб природнє право німців Судет на самовизначення було здійснене".
Після "аншлюсу" Австрії у березні 1938 року нацистська Німеччина поставила вимогу щодо "рівності" між німцями і іншими національностями в Чехословаччині.
Було спровоковано Судетську кризу, що дало можливість Гітлеру звинуватити Чехословаччину у насильстві на етнічному ґрунті, і призвело до сумнозвісних Мюнхенських угод, освячених Великобританією і Францією.
В листопаді 1938 року Судети було передано німцям – Генляйн очолив адміністрацію Судетенлянду. Угорці окупували частину Словаччини, поляки захопили Заолжя з містом Тешин.
Країна втратила оборонні мережі на кордоні з Рейхом, 38% території і близько 4 мільйонів населення.
Для фінального знищення Чехословаччини Гітлер використав словацьку карту. 14 березня голова автономного уряду Словаччини Йожеф Тісо проголосив її незалежність, а зранку 15 березня німецькі війська перешли кордон, займаючи територію без опору.
Чехія стала німецьким протекторатом Богемії і Моравії.
Російська практика
Освоение огромных территорий, наполнявшее всю историю России, было совместным делом многих народов. Достаточно сказать, что этнические украинцы живут на пространстве от Карпат до Камчатки... Стержень, скрепляющая ткань этой уникальной цивилизации – русский народ, русская культура… Цивилизационная идентичность [России] основана на сохранении русской культурной доминанты, носителем которой выступают не только этнические русские, но и все носители такой идентичности независимо от национальности. Владимир Путин: "Россия: национальный вопрос"
Кількаразове рішення російського парламенту щодо того, що Севастополь належить Росії, не було скасоване ні судом, ні спростоване вищими посадовими особами Російської Федерації.
Тотальний економічний тиск Росії на Україну останніми роками показує, що Україна не є партнером для Кремля. Сепарація Абхазії і Південній Осетії за невиразної позиції Заходу – досі безкарна.
Незважаючи на прогнилість режиму Путіна, у російській суспільній та інтелектуальній думці склався консенсус щодо несамодостатності України. Демократія російської опозиції, в цілому, також закінчується на українському питанні.
Тому розмова про "право на самовизначення мільйонів росіян і захисту прав російськомовних на Україні" – виникатиме ще не раз, і, цілком можливо, стане casus belli. Саме гуманітарна експансія – основа завоювання України.
І при цьому самих російськомовних ніхто і не питатиме.
Запущений Медведчуком віртуальний "Украинский Выбор" чи потенційний проект Табачника мають зіграти роль Судето-німецької партії, стимульований західноукраїнський етнонаціоналізм – роль Словаччини, а центральній Україні у цьому сценарії уготована роль протекторату Малоросії і Новоросії.
Як розгортатимуться події у часі – залежить від банкрутства режиму Януковича, поведінки Тимошенко і від подальших політичних подій у Росії. Чи зруйнує імперська експансія путінський режим – чи, навпаки, сконсолідує його? Насамкінець
"Если жители Западной Украины хотят поставить памятник Бандере – пускай ставят. Хотят они уважать своих национальных героев – пожалуйста. Это их дело и региональное право" Депутат-регіонал Василь Кисельов 20 березня 2012 року
Янукович веде себе до втрати влади, а своїх олігархів – до втрати власності. Його гуманітарна сліпота дозволяє йому вчергове міняти стратегічне на копійчане, як "флот на газ" – мову на передвиборчу мобілізацію.
Цікаво, чи погодився би Ахметов в обмін на знижку на газ поставити на своїх заводах газпромівську охорону?
Янукович не розуміє, що гуманітарний простір держави – це фактор національної безпеки. І знищення української мови, з тотальним введенням України в культурне поле Росії, веде до зникнення України. Це те, про що мріють в Кремлі і те, чого впритул не бачать на Банковій.
Я хотів би помилятися, та слово, за яким піде діло, уже сказано, і перша безкарна наруга над сусідом Грузією уже відбулася. Чи мине нас ця чаша?
