ГР Спільна Справа Дніпропетровськ

Спільна Справа Дніпропетровськ

Громадянський рух по припиненню повноважень
Верховної Ради та Президента
Сайт Дніпропетровського активу Спільної Справи




Огляд ЗМІ

Народна творчість

Головна » Статті » Народна творчість

Олекса Новаківський український живописець постімпресіоніст
Олекса Харлампійович Новаківський (2 березня (14 березня) 1872, Слободо-Ободівка, тепер Ободівка, Вінницької області — 29 серпня 1935, Львів) — український живописець і педагог.





Біографія

Талановитим і темпераментним експонентом краківського постімпресіонізму був уродженець зазбручанського Поділля Олекса Новаківський. Учень Я.Матейка, Унежицького й Вичулковського, він дуже багато завдячував Мальчевському. Не залишилися без впливу на нього Матейка та Виспянський.Народився у с. Слободо-Ободівка (тепер Ободівка Тростянецького району, Вінницької області).Мистецьку освіту здобув, навчаючись в Одесі (1888-92) у художника-декоратора Ф. Клименка та у Краківській Академії красних мистецтв (1892—1900) у Л. Вичульського і Я. Станіславського. Живописна манера О.Новаківського сформувалась на творчому засвоєнні принципів імпресіонізму. Довгий час працював у с. Могила біля Кракова.З 1913 жив у Львові, куди переїхав за допомогою митрополита А. Шептицького. Новаківський, крім творчої роботи, займався і педагогічною діяльністю: мав надзвичайно багато учнів (кілька десятків), проте жоден з них не перевершив самого Новаківського.В 1923 заснував у Львові мистецьку школу, що стала відомим осередком малярської культури у Західній Україні. Його школу пройшли Володимир Гаврилюк, Святослав Гординський, Стефанія Ґебус-Баранецька, Лев Ґец, Михайло Драган, Олекса Друченко, Василь Дядинюк, Софія Зарицька-Омельченко, Іван Іванець, Іван Кейван, Андрій Коверко, Едвард Козак (Еко), Ольга Козакевич-Дядинюк, Мирон Левицький (Lev), Володимир Ласовський, Ярослав Лукавецький, Степан Луцик, Антін Малюца, Михайло Мороз, Іванна Нижник-Винників, Емілія Охримович, Леонід Перфецький, Ольга Плешкан, Роман Сельський, Володимир Сениця, Григорій Смольський та багато інших мистців, які пізніше здобули визнання і світову славу.У 1924-25 очолював факультет мистецтва Львівського (таємного) Українського Університету. Учнями Новаківського 1932 року була створена мистецько-ідеологічна група РУБ, С. Рудакевич-Базюк.Помер у Львові, похований на Личаківському кладовищі. У Львові відкрито художньо-меморіальний музей художника.


Твори

Перед українською публікою Новаківський уперше виступив ще на виставці «Товариства для розвою руської штуки» (1901), але ширшу популярність здобув собі тільки першою збірною виставкою у Кракові (1911). Коли ж 1913 він переїхав із Кракова на постійний побут до Львова, то завоював собі галицьку публіку неподільно.В пору, коли Іван Труш усунувся в тінь, Панкевич замовк, Сосенко нездужав, а Бойчук переїхав до Києва, вільне місце в «палаті Стики» та в опінії громадянства зайняв Новаківський. У порівнянні з вищеназваними Новаківський переважав агресивністю своєї колористики й характеристичним для малярів «Молодої Польщі» підходом до теми. Чисте малярство з утаєною символікою барвних площ і ліній було тоді новиною на галицькому ґрунті.Перша львівська збірна виставка Новаківського, укладена 1921, була його великою перемогою. Особливо сердечно сприйняла митця польська критика, що знайшла в ньому українського епігона краківської школи.Краківський «Автопортрет», портрет дружини («Моя муза»), низка триптихів та кільканадцять пейзажів, побіч своєї наглядної залежності від лауреатів краківської школи, забезпечать Новаківському тривке місце в історії українського мистецтва.

Діти» (1905)

«Коляда» (1907-10)

«Весна» (1909)

«Автопортрет» (1911)

«Народне мистецтво» (панно — 1915-16)

«Наука» (панно — 1915-16)

«Весна в с. Могила»

«Пробудження» (1912)

«Юрський собор» (1925)

«Музика» (1929)

«Довбуш» (1931)

портрети Д. Левицького

митрополита А. Шептицького

О. Барвінського та ін.

Джерело: http://likeukraine.org.ua/ua
Категорія: Народна творчість | Додав: Dnepr (2012-03-27)
Переглядів: 1008 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Категорії розділу

Про нас пишуть
СМІ про нас і не тільки
Журналісти та блогери
Роздуми , аналіз , коментарі...
Народна творчість


СПІЛЬНА СПРАВА

Спільна Справа Дніпропетровськ на facebook
Спільна Справа на facebook
Програма взаємодопомоги
Підписний лист
Збір підписів через інтерент





Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 178



Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0


Спільна Справа - Дніпропетровськ © 20:11 - 2024
Громадянський рух по припиненню повноважень Верховної Ради та Президента
Долучитись до Спільної Справи:(067) 505-60-55 (Київ), (063)490-85-24 ; (093) 121-11-12 (Дніпропетровськ)
Безкоштовний хостинг uCoz