«Хай згинуть наші імена, щоб тільки жила вічно Українська нація! » Дмитро Мирон-Орлик
www.vinec.org.ua
“Якщо на Якова, 5 листопада, піде град або снігова крупа, то на Мотрону 22 листопада, вже має прийти справжня зима” – говориться у народному прогностику про день вшанування Апостола Якова.
У давнину селяни цього дня брали хліб, спечений на Казанську, йшли у поле і розкришували його там для зимових птахів, зокрема, снігурів, що повинні були прилетіти і заспокоїти своїми голосами.
За церковним календарем 5 листопада вшановують апостола Іакова, преподобного Іакова Боровицького, святого Ігнатія, преподобного Єлисея.
Іменинники 5 листопада: Гнат, Яків, Єлисей.
5 листопада народилися: 1823 — Яків Щоголів (Щоголев), український поет. Автор збірок «Ворскло. Лірена поезія», «Слобожанщина», поезій для дітей. Багато його віршів стали піснями («Пряха», «Осінь» та ін.) 1911 — Дмитро Мирон-Орлик, громадський і військовий діяч ОУН, публіцист. 1929 — Ігор Дзеверін, український літературознавець, критик, упорядник творів І. Франка.
Події 5 листопада: 1935 – у Києві відкрився регулярний тролейбусний рух. 1953 – урочисте відкриття мосту Патона у Києві Єген Патон (4 березня 1870, Ніцца, Франція – 1953) — вчений, фахівець в галузі мостобудування та електрозварювання. Під керівництвом Є.Патона в Києві збудований міст через Дніпро, названий згодом його ім’ям. 1963 — відкриті станції київського метрополітену «Політехнічний інститут» і «Завод „Більшовик“» (тепер «Шулявська»). 1965 — відкриті станції київського метрополітену«Гідропарк», «Лівобережна» та «Дарниця», а також електродепо «Дарниця». 1968 — Василь Макух вчинив на Хрещатику самоспалення на знак протесту проти колоніального становища України та окупації Чехословаччини. 1971 — відкриті станції київського метрополітену «Святошино», «Нивки» і «Жовтнева» (зараз «Берестейська»).
Чи знаєте ви, що: Про українську ікону За каноном, на іконі «Недремне око» Христос зображувався трирічною дитиною, яка спить на хресті з розплющеними очима, ніби прозріваючи своє майбутнє. Однак, в українському народному іконописі 18 сторіччя сюжет збагатився новими деталями: тлом часто слугував краєвид з хатками, поруч з Христом зображували букет квітів, півня, тощо. Сам Христос лежав з заплющеними очима, що суперечило канонічному змістові. Таким чином ікона наближалася до народної картини і за характером живопису мала ознаки народного примітиву. Тому ікону можна було побачити не лише у церквах, але й у селянських хатах. «Рідна країна»
