Сьогодні православна церква святкує пам'ять одного з найбільш великих та шанованих в усі часи пророків — пророка Іллі.
Цього святого вшановували на нашій землі ще за часів Київської Русі. З літопису Нестора відомо, що одна з перших церков у Києві за часів князя Ігоря була збудована на честь цього пророка.
У християнську епоху на день Іллі і протягом тижня після нього здійснювались хресні ходи до Іллінської церкви з молебнями про дощ або ясну погоду. А в наші дні льотчики вважають Іллю своїм покровителем, який оберігає їх у небі. Іконописці зображували пророка Іллю, сидячи на колісниці з вогненними колесами, що оточена з усіх боків полум’яними хмарами і запряжена чотирма крилатими кіньми. Він, сердитий та строгий, роз’їжджає на своїй колісниці і карає неправедних. Принаймні, про це йдеться у давніх віруваннях.
Одночасно Ілля уособлює щедрість і родючість. Його молитви, згідно із Святим Письмом, повертали людей до життя. Сам Ілля – єдиний із пророків, що живим був взятий у Царство Небесне і єдиний із старозавітних пророків, якого визнає православна церква.
Легенда про пророка Іллю
Пророк Ілля жив у Палестині в IX столітті до Різдва Христового. Коли він народився, батькові його Соваку було видіння, що благообразні мужі розмовляли з немовлям, сповивали вогнем і живили полум'ям вогненним. З юності Ілля присвятив себе служінню Єдиному Богу, поселився у пустелі і проводив час в пості і молитвах. Ілля був покликаний на пророче служіння в царювання царя Ахава-ідолопоклонника, який поклонявся поганському богу Ваалу і примушував народ єврейський робити те ж. Господь послав Іллю до Ахава і звелів попередити його: якщо цар і його народ не звернуться до істинного Бога, то його царство очікує голод. Ахав не послухав пророка, і в країні настала засуха і великий голод. Під час голоду Ілля прожив рік у пустелі, куди йому ворони носили їжу.
Через три з половиною року Ілля повернувся в Ізраїльське царство і сказав царю і всьому народу, що всі біди ізраїльтян відбуваються тому, що вони забули істинного Бога і стали поклонятися ідолу Ваала. Щоб довести помилку ізраїльтян, Ілля запропонував зробити два жертовники — один Ваалу, а інший — Богу, і сказав: «Принесемо жертви, і якщо вогонь з неба зійде на жертовника Ваала, значить, він істинний Бог, а якщо ні, то ідол». Спочатку зробили жертовника Ваалу, склали на нього дрова, закололи бика, а жерці Ваалови стали молитися своєму ідолу: «Ваал, Ваал, пішли нам з неба вогонь». Але відповіді ніякого не було, і вогонь з неба на жертовник Ваала не зійшов. Увечері Ілля зробив свого жертовника, поклав дрова полив їх раніше водою і став молитися Богу. І раптом з неба впав вогонь і попалив не тільки дрова і жертву, але і воду, і каміння жертовника. Коли народ побачив це чудо, то прославив істинного Бога і знов у Нього увірував.
За свою полум'яну ревність про Славу Божу пророк Ілля був узятий на небо живим у вогненній колісниці. Свідком цього дивного сходження був пророк Єлисей. Потім у події Преобреження Господнього він з'явився разом з пророком Мойсеєм перед Ісусом Христом, розмовляючи з ним на горі Фавор. За переказами Святої Церкви, пророк Ілля буде Предтечею Другого Пришестя Христа на землю.
Святий Ілля — наступник Перуна
За народними віруваннями, Ілля є наступником громовика Перуна. Існує легенда, що коли біси повстали проти Бога, то він наказав Іллі прогнати нечисту силу з неба. Відтоді святий Ілля й ганяється за бісами, пускає в них огненні стріли: громи і блискавку. Якщо в цей час грім запалить хату, то селяни вірили, що цю пожежу неможливо загасити і казали: «Як Бог запалив, то чоловік не погасить!». Від цього дня в Україні бувають так звані горобині ночі — нічні грози з блискавками та громом. Коли йде гроза, люди намагаються не підпускати до себе собак і котів, бо в цих тваринах, за народними забобонами, нечиста сила може від Іллі сховатися. Перед образами під час грози старі люди рекомендують запалити свячену свічку. Вважалося, що це вбереже оселю від грому.
Ілля воду остужає
На день пам’яті цього святого традиційно йде дощ. Він вважається благодатним, і, якщо вмитися ним, то можна зцілитися від хвороб і прокази. Від цього дня встановлюється помірне тепло, світловий день скорочується, а ніч стає довшою. Після 2 серпня перестають купатися, бо кажуть «Ілля воду остудив», або «До Іллі мужик купається, а з Іллі — з водою прощається». Однією з причин раптового охолодження води вважалося те, що Ілля їздить на конях по небу, і від швидкого бігу один з коней втрачає підкову, яка падає у воду, і відповідно вода холоднішає. З’являються перші ознаки наближення осені, а саме – відчутна різниця між температурами ночі і дня. В цей день випікали урочистий хліб із першого врожаю, який розрізали і роздавали строго у порядку від старшого до наймолодшого члена сім’ї. Пасічники в цей день підчищали вулики, а мисливці робили перший виїзд на вовків. День Іллі – початок полювання, оскільки з цього дня в лісах відкривалися звірині, зокрема, вовчі нори.
Народні прикмети про 2 серпня
Якщо зранку хмарно, то сівба повинна бути рання і можна чекати доброго врожаю: якщо хмарно опівдні — середня сівба, а якщо ввечері — сівба пізня і врожай поганий. Цілий день сонячно — на недорід. До Іллі дощ ходить за і проти вітру — як накаже пророк, а після нього — лише за вітром. Минув Ілля — чекай гнилля. На Іллю до обіду літо, а після обіду — осінь. З Ільїна дня ніч довга, а вода холодна. До Іллі мужик купається, а з Іллі з рікою прощається.
Довідково
В основі давньоєврейського імені Ілія лежить вигук «Еліягу!», що означає: «Мій бог — Господь!» (Eliyahu — Eli אלי — мій Бог; Yahu יהו — коротка форма невимовного Імені Божія, яке в Біблії переводиться як Господь). Наймення це витлумачується як «божа фортеця». Ілля в різних народів звучить по різному: Ілько, Ілья, Іллеш, Іліє тощо. Від цього імені утворилися похідні форми: Ілліч, Ілляш, Ілляшенко, Ільєнко, Іллєв, Єлізаров та ін.
