«Під сивими зимними росами Земля сеї ночі спала, І перше знамено осені – Горобини вогненний спалах»
Галина Гордасевич
«Надійшов вересневий час – сім погод у нас», — мовить народне прислів'я про перший місяць осені, що якраз ступив на поріг разом з першими дзвінками, які сьогодні пролунають у школах.
Свою назву вересень отримав від рослини – вереса, рожево-бузкове суцвіття якої саме зараз починає вкривати соснові бори, торф'яники та піщані пагорби Полісся. Ця назва першого місяця осені закріпилася у нашій мові порівняно недавно, лише на початку 20-того сторіччя. А до того, в кожному регіоні України він називався по – своєму, зокрема, зарев, маїк або ж сівень.
Давні ж українці взагалі називала вересень «ревун», від оленів та лосів, які саме о цій порі влаштовують шлюбні ігри. З цього дня колись бралися за копання буряків, бо ж вересніє, то й дощик сіє. А також підмічали: «Вересневий дощ, що почався вранці, довго не йтиме».
У народі 1 вересня вшановували Андрія Стратилата і говорили, що Стратилат «бабиним літом» багатий, тобто, від цього часу починається «бабине літо».
За церковним календарем 1 вересня вшановують мученика Андрія Стратила та і з ним 2593-хмучеників, святителя Питирима, мучеників Тимофія, Агапія і Феклу. Іменинниками 1 вересня є: Андрій, Тимофій, Фекла, Агапій і Питирим. 1 вересня народились: 1832 — Олександр Поль, український дослідник, археолог, краєзнавець, меценат. Відкрив Криворізький залізорудний басейн. Заснував у Дніпропетровську краєзнавчий музей, названий його ім'ям. 1947 — Микола Мозговий, український естрадний співак, композитор-пісняр, народний артист України. Автор пісень «Серце скрипки», «На щастя, на долю», «Тополиний край», «Горянка» та ін. Події 1 вересня: 1632 – Лаврська школа була об’єднана з Київською братською школою у Київську колегію, що дістала назву Києво-Могилянської. 1819 — вперше поставлено на сцені Полтавського театру п'єсу Івана Котляревського «Наталка Полтавка». 1866 — відкриття першої в Україні залізничної магістралі на ділянці Одеса—Балта довжиною 257 верст. 1898 — відкрився Київський політехнічний інститут. Ідея його створення була висловлена ще у 1880 році, та перші збори установчого комітету відбулися лише у 1896. Першим директором Політехнічного інституту 30 січня 1898 р. було призначено професора Віктора Львовича Кирпичова, а першим головою Комісії на випускних іспитах, у 1903 році став Дмитро Менделєєв. 1964 — у Києві відкрито перший в Україні широкоформатний кінотеатр «Україна». 2001 – почав діяти новий Карний кодекс, за яким відмінено смертну кару.
1 вересня відзначають: День знань
Чи знаєте ви, що: Виявляється, школа дуже стара. Їй уже понад 24 століття. Стародавні греки називали її «схоле». Якби нам вдалося там побувати, то перша школа видалася б досить дивною. Це було місце, де діти проводили свій вільний час. Щоправда, школу могли відвідувати не всі, а лише хлопчики з вільних родин. Дітей рабів та дівчаток до школи не приймали. Школи були різні. Спочатку хлопчики ходили до школи, де їх учили читати, писати і рахувати. Потім вони переходили туди, де їх навчали співів, музики і поезії. А завершувалося навчання в спеціальній школі, де готували майбутніх воїнів. Тут юнаки загартовувалися і вчилися володіти різними видами тогочасної зброї. Всі школи були приватними. Кожен власник встановлював свої правила.
Слово «схоле» спочатку означало «затримка», потім — «заняття у вільний час». Далі цим словом греки почали називати читання, а ще пізніше – лекцію. На українську землю школа прийшла тисячу років тому. І була вона дуже схожою порядками на давньогрецьку. У ній так само вчилися тільки діти заможних людей і учні так само піднімалися сходинками наук. Цікаво, що проблема писемності давніх українців залишається недостатньо дослідженою. На сьогодні відомі лише піктографічні знаки типу “черти” та “рези”, однак можливі й інші носії інформації (протокирилиця тощо). Лише їх наявність може пояснити швидке сприйняття в Русі-Україні європейського кириличного письма (за підрахунками Б.Сапунова у ХІ ст. в містах Русі було до 5% писемного населення). Швидше за все, кирилиця стала для місцевого населення просто новим різновидом письма. [i]Аліна Астахова, «Рідна країна»[/i]