«Чухраїнці» – це дивацький народ, що жив у чудернацькій країні «Чукрен»… Риси (як на ту старовинну термінологію) звалися так: 1. Якби ж знаття ! 2.Забув. 3.Спізнивсь. 4. Якось то воно буде, 5.Я так і знав!… Істино дивний народ.» Остап Вишня
24tv.ua
13-те число цього місяця припадає на вівторок, тож неприємностей, яких бояться такого ж числа в понеділок чи п'ятницю, очікувати, мабуть таки, не варто, а особливо рибалкам та мисливцям, адже у народі цей день вважався святом мисливців та рибалок.
За церковним календарем 13 листопада вшановують з 70-ти апостолів Стахія, Амплія, Урвана, Наркисса, Апеллія та Аристовула, мученика Єпимаха, мученика Іоанна, преподобних Спиридона, Никодима і преподобну Мавру.
Іменинники 13 листопада: Никодим, Свирид, Мавра і Іван.
13 листопада народилися: 1869 — Олександр Черняхівський, український громадський діяч, лікар-гістолог. Перший голова Всеукраїнської спілки лікарів, активний творець української медичної термінології. 1889 — Остап Вишня (Павло Михайлович Губенко), український письменник-сатирик і гуморист, автор-засновник художнього жанру нарис-усмішка.
13 листопада відзначається: Міжнародний день сліпих
Чи знаєте ви, що: Остап Вишня, на той час ще просто Павло Губенко, був мобілізований у 1918 році до Армії УНР у медичні частини. Там він за рік став начальником медично-санітарного управління Міністерства залізниць. У його розпорядженні були всі залізничні шпиталі, в яких лежали хворі офіцери і вояки Української Галицької армії, Дієвої Армії Української Народної Республіки. Цього ж, 1919 року, його схопили більшовики. ЧК вважало великим успіхом полон офіцера Губенка — високопоставленого «петлюрівського» урядовця. У тюрмі його вирішено було тримати «до повного закінчення громадянської війни». Проте його письменницький талант рятує його з в’язниці вже через два роки. Під час геноциду українців у 1932–33 роках Павла Губенка мали розстріляти, але його врятував щасливий випадок. Сталін вирішив, що петлюрівець Вишня своїми гуморесками має спростувати «наклепи буржуазних націоналістів», які стверджують, що улюбленця цілої України закатувала Москва. І Вишню просто з арештантського барака на Печорі (Комі АРСР) перекидають в письменницький кабінет у щойно реокупованому Києві. «Буржуазні націоналісти» привітали звільнення Остапа Вишні та подякували гумористові, що він перший у широкій радянській пресі поінформував світ про УПА, яка активно діє та перемагає. З Вишні був бездоганно вірний друг і товариш. Його знайомі оповідають, що він рятував своїх товаришів гумором в підвалах ЧК та допомагав матеріально, коли знаходився на свободі. Коли 1931 був арештований Максим Рильський, з яким Павло Михайлович дружив так само міцно, як з Хвильовим, Кулішем і Досвітнім, то Вишня, не боячись накликати на себе гнів НКВС, кинувся з Харкова до Києва на допомогу безпорадній родині поета, а після щасливого звільнення Рильського з тюрми — забрав його до себе в Харків на кілька тижнів у гості. «Рідна країна»
